Дві події, два рішення, для більшості людей малозначні, але для українців,
зокрема греко-католиків, символічні.
Канцелярія президента Польщі Анджея Дуди вирішила не прожовжувати прокат
десяти праць проф. Юрія Новосільського, які від травня 2012 експонувалися в
спеціально відведеній для цього залі в президентському палаці. На відкритті
залі, яка розташована поруч каплиці, президент Броніслав Коморовський сказав: «Годі
знайти краще місце для мистецтва, яке говорить про потребу не стільки навертати
людей, що навертати людські серця». Він також підкреслив, що дуже важливим є
любити, цінувати і переживати все, що пов‘язане з різноманітністю. Анджей
Стармах, приятель Новосільського, презес Фонду Новосільських, який надав і
здійснив підбір образів, сказав в свою чергу: «Я думаю, що Юрій був би
надзвичайно щасливий, що екуменізм, який він пропагував усе своє життя,
дочекався визнання тут, у президентському палаці». Серед десяти праць був
«Монастир» і три «Церкви».
Беручи 19 серпня 2015 року участь у святі Переображення Господнього па
Святій горі Грабарці, президент Дуда сказав: «Якщо президент Польщі має якесь
завдання, то безперечно одним з найважливіших є те, щоб у польському
суспільстві, серед громадян нашої країни, незважаючи на їх національність,
незалежно від їхнього віросповідання, від того чи вони віруючі, чи ні, шукати
спільних елементів, того, завдяки чому ми є спільнотою».
Мало сказати, що президент Дуда не скористався нагодою втілити свої слова в життя. Він цю
нагоду, мудро створену попередником, скасував. Новосільський винятково
об‘єднував у собі православ‘я зі східним католицизмом, поляків з українцями. І
не помогло навіть те, що і він з Кракова!
Папа Франциск навпаки. В своєму стилі, спонтанно, зненацька забажав, щоб ікону
«Милосердя двері», про яку почув від о. Раньєро Канталамеси, буквально з дня на
день привезти до Риму на інаугурацію Року милосердя. Не побоявся в центрі
католицизму, але все-таки столиці західного, латинського патріярхату,
іконографічним символом надзвичайної події зробити східну ікону.
Екстреність події не дозволила УГКЦ на «артилерійську» підготовку – ікона
ще не функціонує в свідомості католиків світу як наш шедевр. Перед нами майже
рік, щоб мудро використати несподіваний дар.
У розмові зі Збігнєвом Подгурцем проф. Новосільський сказав: «Мене
супроводить відчуття, що ікона є одним з найважливіших способів існування
Церкви у світі». 8 грудня 2015 року ці пророчі слова здійснилися. Ікона
«Милосердя двері» стала інкарнацією українського християнства перед мільйонами
людей.
Може це врешті-решт переконає тих греко-католиків, які безрефлексійно
наслідують латинські практики. Цитований в цьому блозі в цьому ж контексті о.
Роберт Тафт сказав: «Типові для Заходу статуї самотньої Марії багато говорять
про західний редукціоністський індивідуалізм в марійській побожності, що веде
до перебільшень і викривлень, які осуджували отці Другого Ватиканського
Собору». Може душпастирі зуміють
переконати ревних почитателів Богородиці не ставити чергових кічоватих статуй.
А якщо їм це не вдасться, то може єрархи відмовлять посвятити їх. Папа Франциск
своїм шаленим бажанням показав всім слабодухим східним католикам, що вірність
справжній східній традиції є єдиним сенсом їх існування.