Сопричастя

Тема послання цьогорічного синоду наших єпископів,  «Сопричастя і єдність у житті і служінні УГКЦ», оживила спогад про одну з перших спроб запропонувати українськомовному читачеві друковане богословське видання, поява якого мала бути знаком повернення України до світу вільного обміну думками. Перший його номер вийшов у січні 1996 року, останній, якщо не помиляюсь, це липень-грудень 2006 року. Ідеться про український варіант, котрий був 15-им, міжнародного квартальника «Communio», яке видавало львівське «Свічадо».

У вступному слові до першого номеру «Сопричастя» головного редактора о. Ласло Пушкаша, яке відсилає до програмних статтей Ганса Урса фон Бальтазара та Йозефа Ратцінґера, читаємо, що «латинське слово „комуніо” та грецьке  -  „койнонія” з самого початку означали спільнісне життя Церкви, вказуючи на стале джерело цього життя – на Христа, як Голову, на те, як життя Церкви сприймає його Духа».  

В синодальному посланні не прочитаємо про грецьке слово. Не ма в ньому також ані одного посилання на Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха», хоч за предметним покажчиком, в ньому про сопричастя мовиться 40 разів (насправді 38, без помилково зазначених номерів 301 і 331).

Аж просилося, щоб у частині послання, в якій мовиться про Євхаристію як «вершину і найглибший вияв єдності Христової Церкви та її природи» зацитувати за Катехизмом УГКЦ (433) ці слова про Євхаристію з «Точного викладу православної віри» Йоана Дамаскина: «Причастям це таїнство називається тому, що через нього ми причащаємося Божества Ісуса. А сопричастям воно називається – і дійсно є – тому, що через нього ми входимо в сопричастя з Христом, беручи участь як у Його тілі, так і в Божестві. Водночас, через це таїнство входимо в сопричастя і єднаємось одні з одними, бо як ми причащаємось одного хліба, так усі стаємо єдиним Тілом Христовим і єдиною Кров’ю та членами одні одних, будучи співтілесними Христовими».

Тим, що кожної неділі об’єднує Едмонтонську єпархію і Донецький екзархат, Чернівецьку єпархію і Куритибську митрополію, Мельбурнську єпархію і Кримський екзархат, Перемисько-Варшавську митрополію і Київську архиєпархію є звершувана на всіх континентах Божественна Літургія. Від майже десяти років також свій катехизм. Якщо хочемо зберігати і скріплювати сопричастя і єдність Австралії  з обидвома Америками, Європи з Казахстаном, мусимо черпати з цих двох джерел.