«Не мають бо зносин юдеї з самарянами» –
пояснює євангеліст Іван здивування жінки самарянки тим, що Ісус попросив у неї
напитися води. Його розмова з самарянкою (Ів 4, 1-42), на жаль, звучить дуже
знайомо і в ХХІ столітті. Не мають зносин, в розумінні нормальних людських
контактів, євреї з палестинцями, вірмени з азерами, турки з вірменами, курди з
турками, і так далі. Чи аж до росіян і українців?
У житті маленької, бо складеної всього
з 750 людей, спільноти самарян відбуваються – повідомляла у березні 2013 року
«Газета виборча» – позитивні зміни. Виявляється, що «самарян рятують»...українки
і аборти. Генетичні обстеження привели до того, що протягом останніх 15 років
народилося тільки двоє неповносправних дітей. Коли ризик народження такої
дитини перевищує 10 відсотків, здійснюють аборт. Кожна п‘ята вагітність ним закінчується.
Старий самарянський священик заздрить молодому поколінню. Він має четверо дітей
зі своєю двоюрідною сестрою, але три з них – глухі, а четверте не ходить.
Пом‘якшення жорстких приписів дозволило
скористатися і другим, крім досягнень науки, засобом покращення генетичного
фонду. Ідеться про приплив свіжої крові від ізраїльських єврейок і християнок з
України, яких знаходять через матримоніальні агентства. Українки мусять
звикнути до дотримування винятково дискримінаційних щодо жінок законів.
Все-таки Алла Алтіф з-над Чорного Моря каже: «Ізоляція є важкою. Все інше –
просте, потрібно тільки навчитись правил і їх дотримувати».
Що штовхає молоду жінку з України
покинути рідний край і рішитися звести себе до ролі рабині, головним завданням
якої є народити якомога багато дітей? Нестерпні умови життя в себе на
батьківщині і можливо те, що в країнах заробітчанської еміграції, наприклад у
Польщі, як показали дослідження, жінки з України є найбільш дискримінованою
групою. Виявляється, що для деяких легше змиритися зі статусом лона, ніж жити з
тягарем стереотипу когось, хто, як пише на закінчення статті пз. «Імігранта не
прийму» автор «Тигодніка Повшехнего», «надається тільки до того, щоб прибирати
польські салони».
Коли самі українці наголошують на своїй
кривді в минулому і сьогодні, то це надто часто ігнорується або трактується як
претензії на упривілейованість. Тому так важливим є голос чужинців, як ця думка
відомого американського історика Тімоті Снайдера з його статті для однієї
німецької газети: «Німецькі лідери, навіть так визначні як Гельмут Шмідт, ще
сьогодні не вагаються виключити України з-під нормальних принципів міжнародного
права. Утримується концепція, згідно з якою українці не є нормальними людськими
істотами».
Розмовляючи з самарянкою і показуючи у
притчі самарянина як зразок людяності і милосердя, зціляючи розслабленого в –
за усіма даними – поганському місці культу, і ще в численних інших моментах,
які передають чотири Євангелія, Христос однозначно вказав, що всі люди мають
таку саму вартість в Божих очах, що, як носії образу Божого, вони наділені
однаковою гідністю. Чорні і білі, багаті і бідні, віруючі і атеїсти, з півночі
і півдня, зі сходу і заходу – всі є нормальними людськими істотами. Християнин
вірить, що прийде час, коли не будуть потрібні революції, щоб боротися за свою
гідність і право бути трактованим як нормальна людська істота.
О. Богдан Панчак
(«Благовіст» 5.2014)
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz