Так званий Патріярхат смішить нунція

На думку українського журналіста візит президента Путіна до Італії  «завершився неймовірно успішно для Києва»( http://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/06/11/7034736/). Якщо так справді сталося, то була це тільки одна битва на фронті, де Росію попри все підтримує дуже багато вельми впливових гравців.

Найбільший італійський щоденник Corriere della sera напередодні візиту російського лідера пояснив, чому «Папа не відвертається від Путіна» http://www.corriere.it/esteri/15_giugno_09/vaticano-russia-perche-papa-non-chiude-putin-739226a0-0e70-11e5-89f7-3e9b1062ea42.shtml). Вже перший абзац підтверджує найпесимістичніші сподівання щодо об‘єктивності італійської преси. На думку автора статті, відомого журналіста, коментатора і знавця ватиканських питань Массимо Франко, «здається, що лідер Російської Федерації використає аудієнцію, щоб вимагати зняття блокади з боку українського уряду для контроверсійної російської допомоги призначеної для східних територій, за які сперечається з промосковськими „бунтівникамм”». Злі українці блокують кордон, унеможливлюючи Росії нести допомогу східним територіям!  З іменами і посадами в італійця також проблеми: російським патріархом є Іларіон, який «дискретно доцінив незалежну і зрівноважену лінію Ватикану».

Радіо Свобода провело інтерв‘ю з Франко (http://www.radiosvoboda.org/content/article/27065 430.html). Українська журналістка не могла не поцікавитись думкою італійця про «марні старання глави УГКЦ Святослава (Шевчука), котрий спонукав Святий престол виступити проти Путіна». Чи папа не зрадив українських греко-католиків? У відповідь почула: «Думаю, що папа просто має значно ширшу картину ситуації, ніж ту, яку йому представили греко-католики з України. Він володіє загальною інформацією стосовно відносин всередині всього православного світу, маючи на увазі і греко-католиків, і тих, що за межами України. Говорити про зраду – це перебільшення, це невлучне слово. Папа просто хоче, щоб усі співпрацювали задля послаблення конфлікту, та, схоже, греко-католики не завжди налаштовані на це». На Кремлі можуть святкувати: журналіст найбільшої італійської газети вважає, що греко-католикам залежить, щоб конфлікт на сході іхньої країни тривав.

Массимо Франко подбав про те, щоб його висновки мали сильну основу. Прикликав авторитет апостольського нунція в Об‘єднаному королівстві великобретанії. На зустрічі в Міжнародному інституті стратегічних досліджень в Лондоні 12 травня 2015 року вони обидва говорили про «Нову ватиканську закордонну політику. Від Росії до Куби».  На думку Антоніо Менніні в Україні йде громадянська війна. Важливо усвідомлювати, що папа Франциск ні разу не назвав Росії агресором. Насправді, як виявилось це під час лютневого візиту Ад ліміна, в Україні маємо справу не тільки з протистоянням католики-православні, але і з внутрікатолицьким конфліктом. І папа закликав єпископів обидвох традицій примиритися між собою. Від цього насамперед залежить «так званий Патріярхат». І тут монсиньйор Менніні, довголітній представник Ватикану в Російській Федерації, нагороджений президентом Медвєдєвим Орденом дружби, не зміг утриматись від сміху(http://www.iiss.org/en/events/events/archive/2015-f463/may-7451/vatican-foreign-policy-caf8 - від 29 хв.40 с.). Цей Патріархат є, на думку прелата, справою, в яку замішана також Польща, яка колись була окупантом західноукраїнських земель, а ті українці, утікаючи перед примусовою латинізацією звернилися до Риму, а походження Греко-Католицької Церкви мало політичну мотивацію,  і так далі. Стає ясно, чому ситуація греко-католиків в Росії за часів нунція Менніні, м‘яко кажучи, не була найкращою. З такою історично-ідеологічною кашою в голові офіційного представника римської Апостольської столиці не могло бути інакше.

Массимо Франко, підсумовуючи на закінчення лондонської зустрічі виступ нунція підкреслив, що ключове значення мають дві висловлені ним позиції: Ватикан ніколи не назвав Путіна агресором, а в Україні йде громадянська війна. А в статті в своїй газеті написав, що такі погляди сповідує виразна більшість у Ватикані. Підтвердження цього ми чули неодноразово.

Виступаючи на початку вересня 2014 перед Синодом УГКЦ, який проходив в Брюховичах біля Львова, римсько-католицький львівський архиєпископ Мечислав Мокшицький, перерахувавши місця невирішених майнових питань, висловив надію, що не доведеться йому говорити про це під час візиту Ад ліміна. Виявляється, що справа кількох будівель, щодо яких римо- і греко-католики, польська меншина і західноукраїнська влада не можуть дійти до порозуміння, для «уніятоскептичних» ватиканських урядників стали аргументом проти визнання Патріярхату УГКЦ. Страшно. А декому смішно.