Літургійно модифіковані християни

Польща, Люблин, римсько-католицьке середовище. Професор літургіки вернув з Каліша, місця особливого почитання св. Йосифа Обручника. В місцевому катедральному соборі чув Акафіст святому, який співав чоловічий хор. Захоплений ним, попросив диригента про ноти, щоб передати вчителеві музики в семінарії. Немов у докір почув від люблинян, що чуже хвалить,  а свого не знає, бо Сестри Служки, які працюють в семінарії, співають Акафіст своєму засновникові, блаженному Гонорату Козьмінському.  Семінарійний духівник, вернувши з Італії з отриманою там в подарунок іконою св. Івана Хрестителя, якого спочатку не вміє розпізнати, починає цікавитись християнським Сходом. Купив альбом про ікони, слухає церковну музику. 

Україна, Іспанія, греко-католицьке середовище. В одній з дрогобицьких парафій споруджено Хресну дорогу. Посвятив її митрополит львівський. На горі Підсмерічок єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії освятив статую Богородиці.  У 53-му військовому містечку Яворова, під проводом отця-капелана, люди під час толок завершують обладнання каплички з фігурою Богоматері, яку планують освятити вже найближчим часом. Партикулярне право УГУКЦ, канон 114, §3. Вірних заохочується до участі в богослужіннях у святі «Непорочне зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною». Іспанія, місто Уельва. Перший новозбудований заробітчанами храм. На правій стіні великий вітраж –  Ісус милосердний, за проектом блаженної Фаустини Ковальської,  з проміннями, які виходять з серця Спасителя. 

Бачу сенс і вартість Хресної дороги, зокрема екуменічної, вулицями міст і сіл у Великому пості. Спорудження її в храмі чи біля нього означає, що стане вона насущною молитвою галицьких східних католиків. Статуї Богородиці, які масово ставлять побожні вірні, а святять наші єпископи, під мистецьким оглядом є кітчем. Не кажучи вже про резерву, з якою хриистиянський Схід підходить до скульптур. Якщо цього не зупинити, акафістів і любові до ікон вчитимуть в Україні латинники.  

Героїчний спротив стосовно рішення римської комісії, яка проводила реформу наших літургійних книг, щоб привернути давню назву «Зачаття Пресвятої Богородиці св. Анною», неодмінно веде до висновку, що наш Синод накаже реформу свята Успення Пресвятої Богородиці, щоб врешті було це «Внебовзяття», як в догмі і в латинників.

Причин латинізації сьогодні менше, ніж в минулому. Але з‘явилася нова, заробітчанська: сотні тисяч побожних жінок в середземноморських  країнах  переймають місцеву  релігійну культуру і несуть її в Україну. Віддавна наш приятель проф. Роберт Тафт каже, що єдиний сенс існування Східних Католицьких Церков полягає в тому, щоб були вони справді східними. Модифіковані представники Сходу нікого не зацікавлять. Є стільки речей, яких треба вчитися в латинників. Форм молитви і сакрального мистецтва напевно ні. 

Проводячи реколекції для греко-католицьких семінаристів у Вашингтоні, Тафт сказав слова, яких адресатами повинна бути вся повнота УГКЦ, від єрархії до оглашенних: «Хочеться спитати, чому – якщо хтось ззовні, як я, присвятив життя пізнанню, любові і поширенню тої прекрасної традиції, яку зробив своєю – не роблять того ті, які в ній народилися? Чи я марную час, чи ви одного дня прокинетесь і станете тим, чим Божа Церква не тільки хоче вас бачити, а просто наказує вам бути».