Prudentia

У cпільному комюніке греко-католицьких і римсько-католицьких єпископів в Україні
з приводу карантинних обмежень в Україні єрархи дякують українській владі за те, що прислухалася до їхніх аргументів та «не здійснила акту, притаманного авторитарним системам, які зазіхають на фундаментальне право людини на свободу віросповідання і зачиняють храми». Водночас висловлююють жаль, що це «сталося навіть у деяких країнах так званої розвинутої демократії».

Думаю, що не тільки католиків в тих країнах, де демократично вибрана влада ввела жорсткі карантинні обмеження, включно з закриттям храмів, сформулювання «так звана розвинута демократія» ображає.

Досі в офіційних документах УГКЦ я не помічав ні іронічного, ні менторського тону стосовно Церков чи державних органів країн західного світу. Латинські єпископати країн колишнього Радянського Союзу, в тому числі український, неодноразово натомість повчали не лише інші єпископати, але навіть сам провід Католицької Церкви.

Є в посланні місце, яке провокує до думки, що первісно воно – це місце –  було подумане і написане іншим алфавітом. Єпископи висловлюють надію, «що надалі дії нашої державної влади вирізнятимуться відповідною до часу розторопністю, будуть результатом солідних експертних досліджень і фахових висновків». В словнику «розторопність» це властивість за значенням розторопний, тобто такий, що «відзначається спритністю; моторний, меткий». Насправді спритності і моторності очікують тепер в Україні від влади? А не розсудливості, чи по галицько-церковному второпності? А мовою західних сусідів roztropności.