Якщо хтось вперше взяв до рук «Християнський
голос» в квітні 2018 року і був це номер 8-ий, то зміст першої сторінки і інформація
з останньої, що йдеться про видання фірмоване «Apostolische Exarchie fur katholisсhe Ukrainer in Deutschland und
Skandinavien», неодмівнно привели його до висновку, що йдеться про
часопис для українських латинників.
Бо передовиця проголошує: «Травень
– місяць Марії», а «Молитва про опіку Божої Матері» звучить ось так:
«Під Твій
захист прибігаємо, Пресвята Богородице Діво: благаннями нашими не погорди в потребах наших, але від усяких небезпек завжди нас визволи, Діво Преславная і благословенная. О Володарко наша, Заступнице наша, Посереднице наша, Утішителько наша! З Сином своїм примири нас, Синові своєму доручи нас, Синові
своєму віддай нас».
«Християнський голос» є однак
церковною газетою, яку видає структура Української Греко-Католицької Церкви, і замість
«Молитви про опіку Божої Матері», як подано в приписі «З молитовника „Щоденно з
Богом”», котрий є перекладом польського видання, мала б бути молитва «Під Твою
милість» у візантійсьлій версії, єдиній вірній грецькому оригіналові, мабуть з
третього століття.
В православному польському
місячнику священик родом з Польщі, котрий від багатьох років працює в Канаді,
дає таку характеристику УГКЦ: «Вона більш римьска від самих римлян». Хотілось
би це заперечити, але якщо в Зарваниці в Неділю Мироносиць служать Хресну
дорогу (латинники в П‘ятдесятницю правлять Дорогу світла), а офіційне видання
замість власного тексту молитви друкує текст латинський, модифікований протягом
століть, то...
Нижче стаття з «Благовіста», з
травня 2003-го року.
Травень
- місяць до реформи
У
цікавій статті пз. «Святкуємо умертвіння смерті», надрукованій у святочному
(19-21 квітня 2003 р.) виданні щоденника «Газета Виборча», о. Ян Крацік,
відомий історик з Кракова, піддав критичному аналізу стиль святкування Пасхи католиками.
Він звернув увагу, що «у Великому пості закликається до покаяння, роздумується
над Страстями, організується реколекції і сповідь. Все задля підготовки до
Великодня. Однак, коли приходить цей Празник, душпастирська «оферта» помітно
меншає. Ті, які знеохочували до гріха і заохочували до співстраждання з
Христом, стають набагато менш вимовними, коли починається пасхальний час і
годилось би заохочувати і вчити співрадіти з Воскреслим». В іншому місці
краківський автор уболіває, що великодні співи протягом шістьох тижнів — до
Вознесіння — не виповнюють літургії, а коли свята припадають пізно, не в одній
церкві великодні пісні будуть замінені «травневим богородичним піснями».
Думки
польського богослова стосуються також, на жаль, і нашого способу святкування
Пасхи. Коли настає травень звідусіль лунає заяложена, фальшива в нашому
контексті фраза: травень - місяць Богородиці. Звичай особливо вшановувати і
молитися до Богородиці прийшов до Польщі з Італії, а від польських латинників
перейшов до нас. Фальшивість цитованої фрази полягає в тому, що нашим, тобто
візантійським, Богородичним місяцем є (мав би бути) серпень - період перед
Успенням, празником Пасхи Богородиці. Якоюсь мірою можна зрозуміти звідки
взялася в нас така популярність травневих Богородичних відправ. На селі — а
головно звідтам наші коріння — це час віднодсного «спокою», на відміну від
серпня, місяця жнив.
Що
можна зробити, щоб усе вернуло на своє місце? По-перше, в нових обставинах
(поступове зменшення числа мешканців сіл) привернути успенському періодові
літургічного року (піст і посвяття) належне йому місце в нашій свідомості.
По-друге, в травні, коли вірні охочо приходять до церкви, не відмовляючись,
очевидно, від Молебня і Акафісту, пробувати ввести те, що найважливіше —
літургію цього періоду літургічного року. Квітна тріодь - літургічна книга на
час П’ятидесятниці (в значенні 50 днів) — це заохота і наука, щоб співрадіти з
Христом. Богородичні тропарі в цій тріоді глибоко і чудово виражають правду про
значення Богородиці в житті християнина. В одних молимо її: «оживи нас,
умертвлених гріховними упадками, і дпопоможи нам чинити діла, що ведуть до
істинного життя» в інших закликаємо її до радості: «Радій, Чиста, дивлячись на
Твого Сина і Бога, що в славі воскрес із мертвих». Один з тих тропарів кличе: «Загравою
світла твого, Богородице, знищ туман незнання, щоб мені з вірою піснями
безнастано звеличувати Твої чудеса». Хай це буде для нас закликом і заохотою,
щоб перед нами щез туман, який заважає побачити багатство власної традиції.
о.
Богдан Панчак
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz