Травень - момент істини про нас

Якщо хтось вперше взяв до рук «Християнський голос» в квітні 2018 року і був це номер 8-ий, то зміст першої сторінки і інформація з останньої, що йдеться про видання фірмоване «Apostolische Exarchie fur katholisсhe Ukrainer in Deutschland und Skandinavien», неодмівнно привели його до висновку, що йдеться про часопис для українських латинників. 

Бо передовиця проголошує: «Травень – місяць Марії», а «Молитва про опіку Божої Матері» звучить ось так:

 «Під Твій захист прибігаємо, Пресвята Богородице Діво: благаннями нашими не погорди в потребах наших, але від усяких небезпек завжди нас визволи, Діво Преславная і благословенная. О Володарко наша, Заступнице наша, Посереднице наша,  Утішителько наша! З Сином своїм примири нас, Синові своєму доручи нас, Синові своєму віддай нас».

«Християнський голос» є однак церковною газетою, яку видає структура Української Греко-Католицької Церкви, і замість «Молитви про опіку Божої Матері», як подано в приписі «З молитовника „Щоденно з Богом”», котрий є перекладом польського видання, мала б бути молитва «Під Твою милість» у візантійсьлій версії, єдиній вірній грецькому оригіналові, мабуть з третього століття. 

В православному польському місячнику священик родом з Польщі, котрий від багатьох років працює в Канаді, дає таку характеристику УГКЦ: «Вона більш римьска від самих римлян». Хотілось би це заперечити, але якщо в Зарваниці в Неділю Мироносиць служать Хресну дорогу (латинники в П‘ятдесятницю правлять Дорогу світла), а офіційне видання замість власного тексту молитви друкує текст латинський, модифікований протягом століть, то...

Нижче стаття з «Благовіста», з травня 2003-го року.

Травень - місяць до реформи

У цікавій статті пз. «Святкуємо умертвіння смерті», надрукованій у святочному (19-21 квітня 2003 р.) виданні щоденника «Газета Виборча», о. Ян Крацік, відомий історик з Кракова, піддав критичному аналізу стиль святкування Пасхи католиками. Він звернув увагу, що «у Великому пості закликається до покаяння, роздумується над Страстями, організується реколекції і сповідь. Все задля підготовки до Великодня. Однак, коли приходить цей Празник, душпастирська «оферта» помітно меншає. Ті, які знеохочували до гріха і заохочували до співстраждання з Христом, стають набагато менш вимовними, коли починається пасхальний час і годилось би заохочувати і вчити співрадіти з Воскреслим». В іншому місці краківський автор уболіває, що великодні співи протягом шістьох тижнів — до Вознесіння — не виповнюють літургії, а коли свята припадають пізно, не в одній церкві великодні пісні будуть замінені «травневим богородичним піснями».

Думки польського богослова стосуються також, на жаль, і нашого способу святкування Пасхи. Коли настає травень звідусіль лунає заяложена, фальшива в нашому контексті фраза: травень - місяць Богородиці. Звичай особливо вшановувати і молитися до Богородиці прийшов до Польщі з Італії, а від польських латинників перейшов до нас. Фальшивість цитованої фрази полягає в тому, що нашим, тобто візантійським, Богородичним місяцем є (мав би бути) серпень - період перед Успенням, празником Пасхи Богородиці. Якоюсь мірою можна зрозуміти звідки взялася в нас така популярність травневих Богородичних відправ. На селі — а головно звідтам наші коріння — це час віднодсного «спокою», на відміну від серпня, місяця жнив.

Що можна зробити, щоб усе вернуло на своє місце? По-перше, в нових обставинах (поступове зменшення числа мешканців сіл) привернути успенському періодові літургічного року (піст і посвяття) належне йому місце в нашій свідомості. По-друге, в травні, коли вірні охочо приходять до церкви, не відмовляючись, очевидно, від Молебня і Акафісту, пробувати ввести те, що найважливіше — літургію цього періоду літургічного року. Квітна тріодь - літургічна книга на час П’ятидесятниці (в значенні 50 днів) — це заохота і наука, щоб співрадіти з Христом. Богородичні тропарі в цій тріоді глибоко і чудово виражають правду про значення Богородиці в житті християнина. В одних молимо її: «оживи нас, умертвлених гріховними упадками, і дпопоможи нам чинити діла, що ведуть до істинного життя» в інших закликаємо її до радості: «Радій, Чиста, дивлячись на Твого Сина і Бога, що в славі воскрес із мертвих». Один з тих тропарів кличе: «Загравою світла твого, Богородице, знищ туман незнання, щоб мені з вірою піснями безнастано звеличувати Твої чудеса». Хай це буде для нас закликом і заохотою, щоб перед нами щез туман, який заважає побачити багатство власної традиції.

о. Богдан Панчак