Переображення в часах спотворення

Бувають моменти, коли святкування празників здається якимсь дисонансом. Звичайно, не відмовимось від Пасхи і Різдва в найскрутніші дні, але як святкувати Переображення в час війни? Можна б знайти підставу для такої думки, беручи за основу Євангеліє від Івана. На відміну від синоптиків він –  один з трьох свідків події на Таворі! –  не згадує про Переображення.

Не хотів докорити Петрові і Якову, котрі не сповнили задуму, за яким були свідками Ісусової величі, бо – словами стихири – «мали вони бути з тобою і під час твого засудження, щоб, бачивши твої чудеса, не настрахалися твоїх страждань»? Як в 2014 році співати в Україні, що Спас «знову осяйною вчинив померклу Адамову природу», коли нащадки Адама виявляють в Донбасі найтемніші сили здеправованої людської природи?

В літургійному році Римсько-Католицької Церкви Переображення є темою другої неділі Великого Посту. Крім радісного святкування у серпні, подія на Таворській горі є тут також одним з етапів покаянної мандрівки до Страстей і Воскресіння. Для Українців останні місяці є часом подовженої Чотиридесятниці, навіть Страсного тижня. Винятково актуально звучать цього року слова св. Лева Великого: «хоча обіцяне нам щастя не підлягає найменшому сумніву, ми повинні зрозуміти, що доки живемо посеред спокус і випробувань, нам треба радше просити про витривалість, ніж про славу. Бо  щастя царювання не може випередити часів страждання».

В книжці «Ісус з Назарету» папа Бенедикт ХVI звертає увагу на те, що «великі події життя Ісуса внутрішньо пов‘язані з юдейським літургійним календарем». Переображення сталося в часі свята Куренів(Кучок, Суккот), які – пише цитований папою Гаральд Різенфельд –  «вважалися  не лише спогадом про божественний захист у пустелі, а й, що важливо, прообразом [божественних] суккот, у яких мешкатимуть праведні майбутнього світу». Всі юдейські свята несуть у собі три виміри, зауважує Бенедикт: «Вони походять від святкування природної релігії, отже говорять про Творця і творіння; потім вони стають спогадами про дію Бога в історії і, нарешті, святами надії, якими зустрічають грядучого Господа, в якому історична спасенна дія Бога звершується, стаючи водночас примиренням усього творіння».

Мільйони людей на українських Майданах свідчили про прагнення бачити своє життя переображеним. Це доказ дії Бога в історії. Хоч в своєму житті вони зазнали більше випробувань і сорому за свою країну, то відчували, що такий стан суперечить їхнім прагненням і можливостям.  Це підтвердження правдивості слів з молитовної скарбниці: «я – образ твоєї слави, хоч і ношу рани від гріхів». Переображення 2014 року Божого хай стане часом надії на безпечний суккот-намет для праведних наших часів і примирення. По часі страждань прийде щастя царювання.