poniedziałek, 1 stycznia 2018

Різдво і смог від мого гріха




В рейтингу найпопулярніших слово «смог» у Польщі стало одним з перших. Явище забруднення повітря викидами з димарів і вихлопних труб автомобілів несе прискорену смерть мільйонам людей у світі. Воно настільки небезпечне і руйнівне, що може бути використане для зображення дії гріха. 

В книзі Левіт (4,2.13.22.27) написано, що треба робити «коли хтось згрішить ненароком проти котрої-будь заповіді Господньої і зробить що-небудь, чого не годиться робити». Оскільки йдеться про об‘єктивну вину, яка є джерелом зіпсуття і нищівності, неодмінною умовою її усунення є криваве жертвоприношення з тварин. Прогрішення, навіть вчинене ненароком або недобровільно, несе спустошення, реалізм котрого в книзі Левіт так описує один італійський богослов: «Гріх залишає знак не тільки на особах, але також на інституціях. З чутливістю, про яку забув сучасний світ, священики проголошують, що гріх це далеко не абстракція: уявляють його як речовину з фізичними властивостями. J. Milgrom вдається до вражаючого вислову miasma aereo, яким хоче сказати, що гріх є наче забруднення вивержене до атмосфери: знайшовшись у ній, в намаганні захопити царство святості розсіває зіпсуття як тільки може широко».

В свято Різдва Господа нашого Ісуса Христа не можна не думати про гріх. Адже метою приходу Сина Божого на землю було визволення людей з полону, рабства, поневолення гріхом: «Вона породить сина, і ти даси йому ім‘я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх»(Мт 1,21) – почув Йосиф уві сні від ангела, коли хотів тайкома відпустити Марію після того, як виявилось, що вона вагітна від Святого Духа. Папа Бенедикт в книжці «Ісус з Назарету. Дитинство» написав, що таке визначення післанництва Месії могло розчаровувати, бо домінуюче очікування спасіння формувалося в конкретній трудній ситуації Ізраїля: сподівалися відновлення царства Давида, свободи і незалежності та разом з тим очевидно матеріального добробуту народу, в значній мірі зубожілого. Однак Ісус тим, що робить і говорить, послідовно «хоче указати людині сам стержень її нещастя» і привести до розуміння, що від зцілення фундамантального для людини стосунку до Бога, котрий зриває гріх, залежить оздоровлення всього іншого. 

В черговому слові до українського народу Ініціативної групи «Перше грудня» читаємо:  «Знову і знову звертаємося до суспільства з нагадуванням: будьмо вимогливі не лише до керівництва держави, а й передусім до самих себе. Гниття і розклад, що їх ми виразно бачимо „нагорі”, є лише екстрактом того бруду, в якому погоджується жити українське суспільство „внизу”. Якщо не хочемо бути рабами чергового тирана – перестаньмо бути рабами своїх негідних інстинктів. Про це волають до нас тисячоліття цивілізаційного досвіду людства. Бо це не Бог щоразу карає нас невдалими лідерами – це ми самі незмінно породжуємо їх, бо поки що не варті  кращих». 

Смог є результатом колективної «співпраці» жителів міст. Його не буде, якщо кожен почне боротьбу з забрудненням від своєї печі і автівки. «Гниття і розклад», наявні якоюсь мірою в більшості країн світу, і на жаль винятково реально в Україні, починається – як без приховування пригадують авторитетні члени групи – «внизу», в серці, душі, голові кожного громадянина. «Гріхи їхні» це завжди насамперед мій гріх. Ісус приходить днесь із небес, щоб про причетність українців до тисячоліть цивілізаційного досвіду людства свідчили не тільки колядки, але врешті-решт також інституції.



Brak komentarzy:

Prześlij komentarz