Наївні сподівання

Пригадую, що покійний отець Іван Музичка, – першими словами, які я почув від нього в 1992 році в Римі, в ризниці нашої парафії, у відповідь на «Слава Ісусу Христу! Мене звати...» було проціджене крізь зуби : «Що ви там в Польщі зробили з українською мовою», –  вболівав, що у нас мало мемуарів. Спогади о. Олега Гірника з новіціяту оо. Василіян в Крехові, які помістив він в рамках статті про Студію Релігійного Авангардного Мистецтва на сайті zbruc.eu, цікаві не тільки для професійних істориків.  

Я особисто віднаходжу себе в цій його думці: «З іншого боку, я вже тоді зауважив, що отці та ченці з діаспори були назагал дуже наївними, і ступінь їхньої наївності зростав пропорційно віддаленості країни їхньої діаспори від України». 

Отець Гірник пише, що як новик у Крехові він «сприймав Василіянський чин як аналог єзуїтів у східному обряді, на яких покладено в Унійній Церкві дуже важливий апостолят науки і мистецтва». З перспективи майже чверть століття він констатує: «Тоді я наївно сподівався, що через років десять докторовані в європейських університетах молоді ченці-василіяни зможуть заснувати в Україні католицький університет рівня тих, що були в Римі. Нині ченці-василіяни дуже далекі від цього ідеалу, і за стилем життя нагадують звичайних парохів».

Страх подумати, де науково ми були б, якби Бог не надихнув і не підбадьорував одного з діаспоріан, котрий, знайшовши в Україні та ближньому і дальшому зарубіжжі однодумців, від нуля не створив університету.

«Єзуїти у східному обряді» запрошують на Міжнародну прощу Вервиці до Монастиря Успіння Матері Божої в с. Погоня Тисменицького деканату Івано-Франківської архиєпархії. В суботу, 29 вересня, крім, самозрозуміло, Вервиці (світлі таїнства) о год. 15.00, о год. 19.30 буде Адорація Святих Тайн, о год. 21.00 –  Співана вервиця (страсні таїнства), а о год. 22.00 – Хресна дорога. 

Лапки при східному обряді повинні бути подвійними. Як цитата і як сарказм. Що зі східного обряду УГКЦ, котра свій катехизм озаглавила «Христос – наша Пасха», лишилося в духовності українських Василіян? Візитною карткою українських греко-католиків, – vide Зарваниця, – стає Хресна дорога в часі тижневого святкування Воскресіння Христового. Адорацію Святих Тайн у Василіянському монаситрі в центрі Києва транслюється онлайн. Наші православні брати і сестри, які невдовзі  напрочуд несподівано отримають автокефалію, доречно зможуть спитати: які з вас спадкоємці Володимирового хрещення, якщо в суботу ввечері, замість у вечірні радісно оспівувати Пасху Христову, мовчки поклоняєтесь Його тайнам і споминаєте Його Страсті?

Шукаємо відповіді на запитання: якщо у Польщі є мільйон, півтори, а може і більше українських заробітчан, то чому наші храми не переповнені греко-католиками з України, котрих, згідно зі статистикою, повинно бути щонайменше сто тисяч. Частина з них, не знайшовши адорації і Хресної дороги, пішла до латинників?

Прощу вперше має очолити Блаженніший Святослав. Відбудеться санкціонування гібридності?