Suprema lex

Адаґіум lex orandi, lex credendi, автором якого є Проспер Аквітанський (390 – 455/465), богослов, секретар папи Льва Великого, має сьогодні екуменічний характер. Вчення викладене в Катехизмі Католицької Церкви не відкинуть ні православні, ні протестанти: «„Закон молитви є законом віри”»: Церква вірує так, як молиться. Літургія є складовою частиною святої і живої Традиції»(1124).

У вівторок третього тижня Великого посту християни візантійської традиції на вечірні законом молитви виражали правду віри про те, що у світлі Христової Пасхи – Його переходу від смерті до життя – погляд на страсті Спасителя має парадоксальний характер. Характеризується радістю. В першій стихирі на «Господи, взиваю» проситься Господа, який хрестом вбив обманця: «дажд ми твоя хотінія совершати, яко да вижду, владико, радуяся, честния страсти твоя». Англійський, італійський і польській переклади так само як і церковнослов’янський говорять про радість, з якою, очищений постом, християнин має споглядати страсті Христові. Вершина східнохристиянського богослов’я, в якому по суті нема теології хреста. Закон молитви наказує нерозривно трактувати розп’яття і Воскресіння: «Хресту Твоєму, покланяємось, Владико, і святеє Воскресіння Твоє славимо». 

Український грекокатолик, якщо користав у вівторок з Тріоді, виданої «Місіонером» у 2014 році, просив Господа, щоб «міг співчутливо оглядати» Його святі страждання. Але ще у першому варіянті Тріоді, який маємо в нашій семінарії від 80-их років, мовиться про радість. Хоч вже у виданні з 1994 року (Рим – 1994, Обитель ЧСВВ) є «співчутливість».

Дуже прагматичний підхід: згідно з нашим lex credendi на страждання Христа абсолютно недоречно дивитися з радістю. Отож треба «виправити» lex orandi, щоб відповідало нашій духовності, нашому богослов’ю. 

І нашій великопосній молитовній практиці. А вона стоїть під знаком Хресної дороги. Яку греко-католики в місці, яке претендує на роль духовного центру, моляться не тільки в неділі Великого посту, а й в неділі П’ятдесятниці.

Зі вступу до Катехизму УГКЦ: «Наш Катехизм вже самою назвою „Христос – наша Пасха” вказує на пасхальні основи віри».