Неділя самарянки в році пандемії

Силою обставин євангельські читання отримують особливу вимову. Завтра за юліянськм календарем припадає Неділя самарянки. Про цю подію мусив розповісти сам Ісус, бо не було свідків його розмови з жінкою, яка прийшла зачерпнути води. Побожний єврей зустрічається з представницею люду, який за чіткими релігійно-національними критеріями, був нечистий для вибраного народу. Від кількох місяців на земній кулі має значення до якої раси належиш, в якій країні живеш, де ти останньо перебував. Сам факт схожості на мешканця Китаю несе ризик. Можеш стати козлем відпущення за пандемію.

В Новому Завіті слово «єврей» виступає 195 разів, в тому числі 71 раз в Євангелії від Івана, найчастіше в негативній конотації. «Євреї» за визначенням є противниками Ісуса, а їхня ворожість сягне апогею в його розп’ятті. Кардинал Равазі підкреслює однак, що в Івана євангельські постаті є часто типізацією екзистенційних позицій. І згідно з таким підходом представляють грішний «світ», котрий відкидає Христа і його Євангеліє. Ідеться, отже, не про визначення етнічне, але загальне і символічне. А фраза Ісуса з завтрашнього читання: «від юдеїв приходить спасіння»(Ів 4,22) не дозволяє звинувачувати четвертого євангеліста в антисемітизмі. 

Чим кормить своїх дітей візантійська літургія в суботу четвертого тижня після Пасхи. Ніде правди діти, антисемітизмом. Хто був на утрені звершуваній по-церковнослов’янськи, почув на Стихирах на стиховні: «Уязвляшеся лютий єврейський род воістинну, слиша тя слове, научающа народи спасительним ученієм». Якщо використовувались тексти видані УПЦ Київськго Патріярхату, то прозвучало: «Воістину уранився лютий єврейський рід, слухаючи Тебе, Слове, коли Ти навчав народ спасительного вчення». Польською мовою лунало б: «Zaiste porażony jest okrutny naród żydowski, słysząc Ciebie, Słowo, nauczające narody zbawczą nauką». Італійський молільник володіє таким перекладом: «Resta colpita la stirpe davvero dura degli ebrei ascoltandoti, o Verbo, mentre insegni alle folle dottrine salutari». Англомовний варіант для християн російської традиції проголошує: «Truly was the cruel Hebrew  race wounded, when it listened to Thee, o Word, teaching the people the doctrines of salvation». 

Інакше в українських греко-католиків. Якщо в суботу не припадає полієлейний святий, чують вони в тому самому моменті утрені: «На Сіон-гору прийшов ти, Сотворителю, і ставши посеред храму свого, подав усім людям спасительну благодать». Отець Петро Галадза тут розглядає проблему антиюдейських висловів у візантійській літургії і причину позитивної відмінності нашої практики: https://nz-theology.ucu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/01/petro-galadza.pdf

Єфрем Сирійський, коментуючи зустріч Ісуса з самарянкою при студні, написав: «Хоч є богатий, наш Господь не соромиться жебрати як потребуючий, щоб потребуючих навчити просити». Церква мусить бути голосом народів, які просять, щоб відкинути ксенофобію, расизм, упередження. Зокрема сьогодні, коли інстинкти беруть верх над розумом і серцем.