wtorek, 29 września 2020

Єдиними устами, різними мовами

 

Анонс звершення в греко-католицькій варшавській парафії Божественної Літургії польською мовою викликав в декого обурення. Так само поява офіційного перекладу Літургії на польську мову зродила конспірологічну теорію про план єрархів і духовенства – принаймні його частини – полонізації УГКЦ в Польщі. Виявляється, що суто технічна справа – публікація найважливішого літургійного тексту офіційною мовою держави, якої ми є громадянами, – та мотивоване душпастирською турботою про змішані подружжя введення вечірньої Євхаристії польською мовою, є каменем спотикання для тих, хто в Церкві бачить вже єдину надійну берегиню національної тотожності в діаспорі. 
 
В рамках 17-го фестивлю Millenium Docs Against Gravity можна було дивитись чеський фільм «Як Бог шукав Кареля». Це документ про «чеських безбожників, які в Польщі шукають Бога». Вони відвідали Ліхень, Ченстохову, брали участь у зустрічах на стадіонах з цілителями, були свідками екзорцизмів. Підсумок рецензента Тадеуша Соболевського: вони знайшли того Бога, але він призначений тільки для поляків. Має бути щитом, який захистить їх від ворожого світу. 
 
Якщо не хочемо стати карикатурою Христової Церкви, то наші парафії і храми, надалі виконуючи свою, зумовлену історією, роль носія свідомості і культури, не можуть стати ґетто

Brak komentarzy:

Prześlij komentarz