Сьогодні (27.10) ми почали читання Послання до колосян. В його адресі св. Павло звертається до «святих у Колоссах і вірних братів у Христі». William Barclay зауважує, що звичаї Павла змінилися, бо в раніше написаних посланнях (1 і 2 до солунян, 1 і 2 до корінтян, до галатів) він звертався до Церкви. Але, починаючи від Послання до римлян, всі наступні є заадресовані до святих і вірних в конкретних місцевостях. Barclay: „Старіючись, св. Павло дедалі краще розумів, що найважливіші є поодинокі люди. Адже Церква не є абстрактною цілістю, але складається з поодикох чоловіків, жінок і дітей”.
Те, що діється в Польщі від кількох днів не є результатом асимптоматичних процесів. Віддавна було відомо, що польська молодь секуляризується найшвидшими темпами у світі. Але старіючись, очільники єпископату, на відміну від св. Павла, не зрозуміли, що славне минуле Церкви в Польщі є її минулим, а кожне нове покоління, як написав папа Бенедикт XVI в енцикліці про християнську надію „Spe salvi”? „є новим початком”, і «може творити суспільство на основі знань і досвіду своїх попередників, так само як може користуватися етичною скарбницею всього людства. Але можуть і відмовитися від неї, оскільки вона не володіє очевидністю матеріальних винаходів»(24).
Символічними стають вчорашні кадри. Розлючений натовп перед храмом, доступ до якого перекрив кордон поліцейських, за якими праворадикальні молодики з організацій, м’яко кажучи, скептичних стосовно демократичних принципів ліберальної демократії. (На магрінесі: україножерчих і прихильних Росії).
Прилипнувши до правлячої партії, Церква в Польщі може піти з нею в небуття. Тверезих голосів, зокрема з боку молодших душпастирів, не бракує.
Важливо, щоб вчитися на помилках інших.
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz