Другого травня 2025 року не лише католики жили питанням, хто буде наступним єпископом Риму. Це якоюсь мірою пояснює, чому тридцята річниця опублікування (2 травня 1995) Іваном Павлом ІІ Апостольського листа «Світло Сходу» пройшла непоміченою. Не міг не згадати про цей документ папа Лев XIV в своєму слові до учасників Ювілею Східних Церков, який відбувся 14 травня 2025 року. Наступник святого папи-слов’янина зацитував слова про єдине і упривілейоване значення християнського Сходу, як місця, що було «колискою первісної Церкви» («Світло Сходу», 5).
Хотілось би заохотити всіх українських греко-католиків, які ще цього не зробили, до ознайомлення з листом Римського Архиєрея, який говорить про них і до них. Друковане видання можна придбати у львівському видавництві Місіонер, яке в інтернеті рекламує лист введенням – «У цьому Листі Святіший Отець закликає Католицьку Церкву відновити єдність з усіма християнами Сходу», – яке більше підходило б до енцикліки Івана Павла ІІ про єкуменізм. Не знаю, чи у виданні, яке доступне в Місіонері, виправлено помилку в перекладі, про яку писалось тут – http://seminarija.pl/biblioteka/przeklady-errata
Самозрозуміло, що в 2025 році більшість людей, а серед них всі молоді, вимагає, щоб річ, яку їм рекомендують, можна було прочитати в електронній формі. І виявляється, що це неможливе. На офіційному сайті https://www.vatican.va/content/john-paul-ii/it/apost_letters/1995/documents/hf_jp-ii_apl_19950502_orientale-lumen.html немає тексту на жодній зі слов’янських мов. Польськомовний читач знайде його на порталі opoka.org.pl. Українського – принаймні мені, з обмеженими компетенціями в ділянці нових технологій – годі знайти.
При нагоді треба звернути увагу на наявність, а радше її брак, українських перекладів папських документів на порталі vatican.va. А кричущою є взагалі відсутність на будь-якій мові Апостольського листа «Великий дар хрещення» від 14 лютого 1988 року, скерованого до українських католиків в перспективі святкування 1000-ліття Хрещення Русі-України. Прихильники конспірології запитали б, чи це тому, що під датою 25 січня 1988 року є там текст листа «Euntes in mundum», в якому читаємо: «Особливим чином це, безумовно, свято Російської Православної Церкви з центром у Москві, яку ми радісно називаємо „Церквою-сестрою”. Вона значною мірою прийняла спадщину давньої християнської Русі, приєднавшись до Константинопольської Церкви та залишаючись вірною їй. Ця Церква, як і інші Православні Церкви, має справжні таїнства, зокрема – в силу апостольського наступництва – Євхаристію та Священство, завдяки яким вона залишається об’єднаною з Католицькою Церквою найтіснішими узами».
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz