Друге дихання «Двох царств»

З появою в 2017 році польського перекладу «Двох царств», примірниками якого видавці обдарували всіх дієцезіяльних єпископів у Польщі, діяльність кресово-консервативно-ендецьких середовищ, що борються з «бандеризацією», зокрема в УГКЦ, вийшла поза доволі вузькі до того моменту рамки. 

Вже в січні 2018-го, в слові «Націоналізм і патріотизм» на ХХІ День юдаїзму в Католицькій Церкві у Польщі, голова Римсько-Католицької єпископської конференції архиєпископ Станислав Ґондецький, описуючи неопоганський націоналізм, котрий «інколи трактує неопоганізм як знаряддя боротьби з християнством, з одночасним разючим порушенням норм християнської етики», дав примітку: (див. Єп. Г. Хомишин, «Два царства», Краків 2017, 82). (Використана в  слові «Націоналізм і патріотизм» архиєпископом Ґондецьким стаття «Націоналізм» з тринадцятого тому Католицької енциклопедії (Люблін, 2009), автором якої є Яцек Бартизель, в котрій «український націоналізм  ОУН-УПА...ідеологія якого вербально була пов‘язана з християнською суспільністю і його церковною організацією (гр.-кат.)...є прикладом винятково відвертого (більше ніж в гітлеризмі) поширювання ненависті до чужих націй» заслуговує окремої уваги).

Після документу підписаного головою латинського єпископату наступним місцем, в якому представлено «Два царства» як джерело, став присвячений священичій формації  періодик «Пасторес», що його під патронатом Комісії єпископату Польщі до справ духовенства видає «Бернардінум» з Пельпліна. 

Автором статті «Єпископ Григорій Хомишин – призабутий пророк» є люблінський професор, один з головних ідеологів боротьби з «бандеризацією», видавець «Двох царств», улюблений коментатор Радіо Марія і кремлівського Спутніка, що останньо помітили навіть прихильники правлячої партії. 

В тексті знаходимо все те, що досі маніпулятивно проповідували промотори «Двох царств». З особливим наголосом на критиці митрополита Шептицького, якого ні разу не називається Слугою Божим. 

В закінченні неодмінне звинувачення Греко-Католицької Церкви в підляганні ідеології націоналізму та уповання на Провидіння, що завдяки ньому голос блаженного Григорія допоможе «вийти Україні з глибокого занепаду, який спричинила між іншим відмова від шляху, котрий її Пророк безнастанно проповідував і вказував». «Глибокий занепад» (zapaść) сучасної України не має для люблінського професора зовнішньої причини. Це не дивує, бо йдеться про людину, яка виправдовувала російську агресію на Україну (http://bogdanpanczak.blogspot.com/2015/06/blog-post.html).

На «Два царства» посилається найвищий функцією латинський єпископ у Польщі. В офіційному церковному періодику Блаженного Григорія інструментально використовують для очорнення Слуги Божого митрополита Андрея. Довго ще як Церква мовчатимемо?